Природа Тернопільщини

Тернопільська область знаходиться в західній частині України і є її внутрішнім державним регіоном (найближча відстань від меж області до державного кордону з Молдовою і Румунією 25-35 км., А з Польщею - 115 км).

Територія Тернопільщини розташована на 400-500 км на захід від географічного цента Україні, а обласний центр віддалений від столиці держави на 380 км (повітряним шляхом) та 465 км (автошляхом). Будучи складовою частиною історичних земель Галичини, Волині й Поділля, Тернопільщина межує на сході з Центральним Поділлям (Хмельницька область), на півдні - з Північною Бессарабією, відомої під назвою Хотиннщіна, і Південної Буковиною (Чернівецька область). На південно-заході Тернопільська область межує з Івано-Франківської, Львівської та Рівненською областями.

Територія Тернопільщини має чітко виражену геометричну конфігурацію. Вона витягнута в меридіональному напрямку і нагадує рівнобедрений трикутник, основою якого є східна межа, а протилежної вершиною - крайня західна точка. Підстава цієї фігури відповідає максимальної довжини з півночі на південь і одно 190 км, а висота є найбільшим відстанню із заходу на схід - близько 110 км. Обласний центр - Тернопіль знаходиться в центрі і має абсолютний індекс доступності для всіх районів області.

На території Подільської височини в межах області можна виділити окремі частини: Тернопільське плато, Подільська та Кременецька височини, Товтровий кряж. Південну частину області займає Придністровська рівнина. Вона пересічена каньйоноподібними долинами Дністра і його приток. Схили долин пересікаю глибокі яри. Мальовничість цим територіям додають форми вивітрювання - вапнякові скелі, які під впливом кліматичних чинників набули химерні химерні форми - грибів, сфінксів, космічних літальних блюдець, стовпів та ін Велика їх кількість можна спостерігати в урочищі Криве в Заліщицькім районі.Рельєф Тернопільської області рівнинний. Вона займає західну частину Подільської височини, має нахил з півночі на південь. Це підтверджують напрями русел річок.

Серед численних пам'яток неживої природи водоспади найбільше приваблюють і зачаровують людини своєю красою і неповторністю.

Територія Тернопільської області лежить у лісостеповій зоні і вкрита різноманітною рослинністю. Тут росте понад 1100 видів рослин. Багатство видового складу рослинності обумовлено розташуванням області між Карпатами і Поліссям.

У минулому значна частина області була вкрита лісами. Сьогодні площа лісів значно скоротилася і сьогодні вони займають 13,9% території області. Більшу частину ділянок, вкритих лісом займають широколистяні ліси. Найбільш поширеними серед них є букові, грабові, дубові. У пролісках виростають ліщина, калина, терен.

Велике значення для відпочинку людей поряд із лісами мають штучні насадження - лісопарки, дендропарки, старовинні парки, сквери і т.д. Багато з них є пам'ятками садово-паркового мистецтва. Тисячі любителів природи щорічно відвідує Гермаківський і Хворостівський дендропарки. Гермаківський дендропарк нараховує понад 1500 видів дерев і чагарників з усіх куточків світу. Серед них - колекція хвойних порід з Європи та Азії, Північної Америки, Північної Африки, а також реліктові види - гінкго дволиста (одне з найстаріших дерев планети).

Хворостківський дендропарк має значну колекцію пальм, лимонник, хвойних дерев.

Увага відпочиваючих приваблюють старовинні парки - Більче-Золотецкій, Скала-Подільський, Коропецький, Гримайлівській, Збаразький, Раєвський, Кременецький та ін У них зібрані колекції дерев та чагарників, що представляють наукову і пізнавальну цінність.

Степова рослинність на території області у природному вигляді не збереглася. Майже всі степи розорані. Нерозорані ділянки можна зустріти на схилах пагорбів, у балках, в заплаві річок. Рослинність цих місць налічує чимало ендемічних та реліктових видів.

Перлиною природи Тернопільської області є заповідник «Медобори», один з найкрасивіших куточків України. Природа наділила цю територію багатою рослинністю, цінними геологічними і ботанічними пам'ятками. Назва «Медобори» дуже вдало відображає видовий склад медоносних рослин, які цвітуть тут з ранньої весни до пізньої осені. «Медобори» - це невичерпна комора медоносних, плодоягідних та лікарських рослин .

У Тернопільській області знаходиться досить рідко зустрічається природний об'єкт - лучно-степова пам'ятка природи. Вона є частиною лучно-степового ландшафту «Панталиха». Ця пам'ятка природи перебуває у віданні Заздрінскої сільради. Тут зберігається ділянку незораній степу з типовою лучно-степовою рослинністю, серед якої є лікарські та кормові трави, медоносні та декоративні рослини.

Тваринний світ Тернопільської області представлений лісовими та степовими видами. Тут водяться 305 видів хребетних. У північній частині області водяться куниці (лісова і кам'яна), зайці, білки, дикі кабани, рись, вовк. З птахів - рябчики, орел-сапсан, тетерева, куріпки. У південній частині області живуть представники тваринного світу Карпат - горностай, ласка, дикий кіт і ін.

Степові звірі представлені пернатими і степовими зайцями. Деякі дикі тварини занесені до Червоної книги України, наприклад, лелека чорний, широковух звичайний, орлан-білохвіст, скопа, полоз лісовий та ін.

Характерною особливістю Тернопільській області є наявність карстових печер, які є унікальним і своєрідним туристським ресурсом. Великі і малі, вони пронизують гіпсові та вапнякові худі, створюючи складні лабіринти й вертикальні колодязі. Деякі з них відомі всьому світу. Про таких природних створіннях існує багато легенд, розповідей. Багато печери використовувалися як тваринами, так і людьми. У більшості з них фіксуються об'єкти матеріальної та духовної культури. Разом з тим, печери є пам'яткою природи.

Сьогодні в кадастр занесено сто печер. Найбільш цікавими і перспективними в географічному, краєзнавчому і туристичному аспектах є Придністровський карстовий район. Тут знаходяться 11 великих ( довжиною більше 1000 м) розвіданих гіпсових печер, які є найбільш таємничими та привабливими.

Печера «Оптимістична» відома всім спелеологам світу. Знаходиться вона у мальовничому куточку межиріччя Дністра та Збруча, недалеко від села Королівка Борщівського району. Відкрита вона у 1966 р. львівськими спелеологами і сьогодні інтенсивно досліджується. «Оптимістична» складається з десяти районів, які відрізняються один від одного морфологією проходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їх розмірами, формою, відтінком. Райони ізольовані і з'єднуються між собою одним або двома проходами.

Печера була відкрита перед війною, випадково, жителем сусіднього села Петром Дичко, який переслідував лисицю і знайшов лаз, в який могла пролізти людина.

Під час Великої Вітчизняної війни печеру тривалий час використовували євреї як укриття від німецьких загонів СС. Навіть зараз у печері знаходять сліди перебування там людей того часу, наприклад, знайдені гасова лампа і навіть гас. Цікавий факт, що ще залишилися в живих люди, там жили. Один з них, пан Штермер, житель Нью-Йорка, зацікавлений у проекті створити в печері музей і, сприяє цьому .

У повоєнні роки печера також використовувалася як укриття загонами УПА, про що свідчать написи на стінах, знайдені елементи зброї та спорядження.

Печера «Млинки вважається однією з найкрасивіших печер України. Її особливість полягає в тому, що кожен район як би відображає інші печери. У печері є невеличке озеро з прісною водою і оселилася ціла колонія кажанів. Особливість цієї печери також у тому, що тут можна прокласти маршрути як для початківців спелеологів, таки для спелеологів-фахівців. Тому в печері не раз проводилися змагання по спелеотуризму.

Печера «Кришталева» має довжину 23 км. Вона практично суха і легкопроходима. Протягом року тут спостерігається постійна температура (10,6 ° С). Особливість печери полягає в підвищеній іонізації повітря і води та абсолютній відсутності патогенних організмів. Нещодавно були відкриті мінеральний болотний мул і вода. Все це робить печеру «Кришталева» дуже перспективним об'єктом для лікувальних та рекреаційних цілей. Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний, оскільки для його проходження не потрібно спеціального спорядження.

Ще одній печері необхідно приділити особливу увагу. Це печера «Вертеба». Загальна протяжність підземного лабіринту становить 7,820 км. Перш за все це археологічна пам'ятка, яка серед всіх пам'яток трипільської культури посідає особливе місце.

Відсутність аналогій освоєння трипільськими племенами великих печерних порожнин на всій території поширення культури, різноманітність і багатство археологічних матеріалів - все це забезпечує постійний науковий інтерес до даної печері.

Перше офіційне повідомлення про виявлення печери датоване початком ХIX століття. За весь час дослідження печери було знайдено і досліджено велику кількість знахідок неоліту: від слідів вогню і кісток диких тварин до горщиків і керамічної фігурки бика. Також знайдено знаряддя праці та рештки людей, що жили шість тисяч років тому. За велику кількість стародавніх знахідок цю печеру називають «наддністрянської Помпеєю».

Працівники Борщівського краєзнавчого музею проводять у вхідній частині печери екскурсії. Інша частина лабіринту важкодоступна.

Печерно-скельні споруди - це мовчазні свідки минулого, частка культурної спадщини краю, багатство, яке духовно збагачує кожного, хто бажає і вміє ним користуватися.

Карст Тернопільської області має велике туристське, лікувальне та рекреаційне значення. Поєднання своєрідної природи області з унікальними карстовими формами приваблює багато туристів з усіх куточків світу.

При створенні спеціалізованої інфраструктури на території області можливе функціонування туристсько-рекреаційного, лікувально-оздоровчого та краєзнавчо-пізнавального комплексу.

Природа Тернопільщини

четвер, 21 квітня 2016 р.

середу, 20 квітня 2016 р.